ГУ́ЩА, ЩІ,
Гу́ща, щі, ж.
1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці…. гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205.
2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123.
3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 344.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГУЩА́ВИНА, НИ, →← ГУЩ, ЩІ,